Лист однокласнику Наші погляди різні: по лінії фронту. Тільки, знаєш, це погляди і не більше. Це так схоже на те, як вдивлятись в "Джоконду", — та усмішку щоразу ловити іншу...
У Києві виходить нова книга Миколи Тютюнника, до якої вміщено три історичні віршовані романи «Маруся Богуславка», «Бунтарська галера», «Іван Сірко», що складають своєрідну трилогію про українське козацтво. Два перших твора вже відомі читачеві, декілька раз перевидавалась, пошановані українськими і міжнародними літературними преміями. «Іван Сірко» ж приходить до читача у повному обсязі чи не вперше.
Нижче уривок з цього роману.
С П А С І Н Н Я
(Уривок з роману «Іван Сірко») Та знову осінь. Золота – безмежно. Лише біліють, як яєчка, хати. І листя опадає обережно Й лягає між дерев відпочивати.
З НОВИМ 2018 РОКОМ! Давно відлетіли у вир журавлі, Лишивши печалі свої хуртовині. Проталини дишуть на Пслі уві млі, Сховавши до ранку короткі всі днини.
Сніг опустився, тумани на лузі, Які не проб’є навіть сонечко путнє. З Новим вас роком, з Різдвом, милі друзі! Добробуту, щастя і віри в майбутнє!
Бажаю вам,рідні, хай Новий цей рік Веселим і плідним для кожного буде.
Хай праведність всюди бере з нього лік, Та згинуть всі війни, весна буя всюди, Щасливі та вільні живуть в дружбі люди!
Де небо щастя й море сліз, Я звідала це. Я – АКТРИСА!
Народилася в місті Глухові на Сумщині. Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.К.Карпенка-Карого. Актриса Національного академічного російського драматичного театру ім. Лесі Українки. Викладач Київського інституту театрального мистецтва імені І.Карпенка-Карого. Громадська діячка. Автор поетичних збірок: «Мамині молитви», «Целую голос твой», «Мій Кость». Актриса Київського державного академічного театру драми та комедії. Народна артистка України, Народна артистка СРСР, Герой України.
* * * Ми можем любов покалічить, Якщо на колись відкладем… І вже не купить, не позичить Цей ніжний і болісний щем.
Народився 1950 р. в с.Чернєвому на Глухівщині. Витоки поетичного світобачення – з дитинства: від чарівних пісень земляків, від переказів і легенд про минувщину древнього краю. Закінчив Глухівський, відтак – Сумський педінститути (філологічний факультет). Учителював у школах Сумщини. 20 років працював старшим викладачем Глухівського педуніверситету. Видав книгу «Літературно-мистецьке краєзнавство у курсі зарубіжної літератури», спільно з Глухівською РДА та райрадою здійснив проект «Глухівщина у духовному вимірі»: літературно-краєзнавчий путівник. Автор у пошуку власне українських слів, які несуть сокровенний смисл, життєстверджувальну джерельну енергетику й веселкові барви рідного краю…
ГЛУХІВСЬКА ВІНШУВАЛЬНА Де Глухів і Есмань-ріка, кується тут доля дзвінка, ти, друже, мені нагадай про наш веселковий край.
За фахом – викладач фізичної культури. Входить до Національної спілки журналістів України. Автор збірки віршів «Світанкову мелодію чую…». Друкувалась у збірках «Глухів літературний», «Мелодії «Звенигори», у міжнародних альманахах «Славянские колокола», «Междуречье», «Созвездие», «Восхождение», «Злато слово», «Поетична топоніміка», «REZEKNE» (Латвія), інших. Переможиця міського конкурсу до 300-річчя проголошення Глухова гетьманською столицею (2008). Дипломант обласного конкурсу «Оспівую тебе, мій рідний краю» (2009). Володарка найбільшої в Україні колекції дзвіночків, яку 2014 р. занесено до Книги рекордів України. Постійний співавтор альманаху «Українська хвиля».
Зберу, неначе ягоди калини,
В намисто довге
миті із життя.
БУДУ ВІРИТИ І СПОДІВАТИСЬ На калині вже грона палають, Вкриті золотом липи й клени І у вирій птахи відлітають, Тільки дуб серед лісу зелений.
Владимир Спектор родился в Луганске.Редактор литературного альманаха и сайта "Свой вариант". Автор более двадцати книг стихотворений и очерковой прозы. Заслуженный работник культуры Украины. Сопредседатель Правления Межрегионального союза писателей. Лауреат нескольких литературных премий. В 2015 году стал лауреатом международного литературного конкурса «Открытая Евразия», а в 2017 - серебряным призером Германского международного литературного конкурса «Лучшая книга года на русском языке» в номинации «Поэзия». С 2015 года живет в Германии. Невозможное – возможно... Условно делимы на «право» и «лево». Как славно незримы «король, королева, Сапожник, портной»…Это со мною и с целой страной,
Петро Товстуха народився на Сумщині в селі Орлівка Ямпільського району. Мешкає у місті Глухові. Видав збірки: «Коза на полюванні», «Дегустація», «Клубочок жартів» (для дітей), «Торба сміху», «В очі й поза очі», «Круговерть» (для дітей), АБЕТКА (для школяриків). Засновник та упорядник українськомовного літературно-мистецького альманаху «Українська хвиля». Входить до Національної спілки письменників України.
ЧОРНОСВИТНИКИ – Жайвір заливається в захмар’ї, Наче на весіллі втнув вертеп. Пагорби повітря уже марять – Буде день спекотний: вдягнеш кеп.