Солодкий страх
Новела
− Цо-об-цабе-е! − протяжно гукають до волів дід Петро й дістають їх по черзі довгенькою лозинкою. − Цо-об-цабе-е!
Воли, здається, не звертають на дідові слова ніякої уваги, так же повільно розхитують головами, гублячи дорогою довгу, як осіннє павутиння, слину, так же сумно дивляться поперед себе великими розумними очима.