Олексій УСЕНКО (Суми)

З НОВИМ 2018 РОКОМ!

Давно відлетіли у вир журавлі,
Лишивши печалі свої хуртовині.
Проталини дишуть на Пслі уві млі,
Сховавши до ранку короткі всі днини.

Сніг опустився, тумани на лузі,
Які не проб’є навіть сонечко путнє.
З Новим вас роком, з Різдвом, милі друзі!
Добробуту, щастя і віри в майбутнє!

Бажаю вам,рідні, хай Новий цей рік
Веселим і плідним для кожного буде.

Хай праведність всюди бере з нього лік,
Та згинуть всі війни, весна буя всюди,
Щасливі та вільні живуть в дружбі люди!

Ада РОГОВЦЕВА (Київ)

Від альманаху "Українська хвиля"

Де небо щастя й море сліз,
Я звідала це. Я – АКТРИСА!

Народилася в місті Глухові на Сумщині. Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.К.Карпенка-Карого. Актриса Національного академічного російського драматичного театру ім. Лесі Українки. Викладач Київського інституту театрального мистецтва імені І.Карпенка-Карого. Громадська діячка. Автор поетичних збірок: «Мамині молитви», «Целую голос твой», «Мій Кость». Актриса Київського державного академічного театру драми та комедії. Народна артистка України, Народна артистка СРСР, Герой України.

* * *
Ми можем любов покалічить,
Якщо на колись відкладем…
І вже не купить, не позичить
Цей ніжний і болісний щем.

Інна КОВАЛЬОВА (Зарічне, Путивльский район)

Як живе моє село

Про оповідання "Для кого цвітуть сади"

В інтернет-журналі «Літера Суми «У» було опубліковане оповідання Миколи Ремньова «Для кого цвітуть сади», яке він написав у 1986 році. Оповідання зачіпало болючу тему – знищення українського села. Читачка із Росії Віра Радіна попросила автора розповісти, коли і як він написав це оповідання, як він відноситься до того, що зараз відбувається в селі. В статті «Моя неизлечимая рана» Микола Ремньов поділився тривожними думками, що село продовжує вимирати, у нього зараз немає підстав, щоб сподіватися на краще.

Бібліо Сумка :-)): Граняни відвідали батьківщину Павла Грабовського

Бібліо Сумка :-)): Граняни відвідали батьківщину Павла Грабовського: Група сумських літераторів-гранян відвідала батьківщину класика української літератури Павла Арсеновича Грабовського – село Пушкарне Кр...

Творча зустріч з письменницею Мариною Реух "Я - Є!"

Вже давно стало доброю традицією бачити письменників, поетів у літературній вітальні Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки. 16 грудня 2017 року в рамках клубу "Дивослово", який працює при відділі абонементу, відбулася творча зустріч з письменницею Мариною Реух "Я - Є!".

Надія ПОЗНЯК (Суми)

Красиве місто. І ми тут — гістьми.
Нам часу обмаль, наш потяг стигне. 
Я місто знаю це років двісті. 
Воно, як серце, воно, як стигми.

Юрій КАПЛАН (Київ)

Юрий Каплан родился 28 мая 1937 года в городе Коростень. Окончив Киевский политехнический институт, работал прорабом, затем начальником участка и заведующим отдела строительного треста.

Раїса КОВАЛЕНКО (Гадяч)

Твоя любовь меня спасла

Всем тем, кто смог подняться и идёт дальше

Володька очнулся от того, что холод разлился по всему телу. Казалось, даже кровь застыла в жилах. Холод забирал последнее тепло, которое пряталось где-то глубоко, под самым сердцем.

Микола ГУРЕЦЬ (Глухів)

Народився 1950 р. в с.Чернєвому на Глухівщині. Витоки поетичного світобачення – з дитинства: від чарівних пісень земляків, від переказів і легенд про минувщину древнього краю. Закінчив Глухівський, відтак – Сумський педінститути (філологічний факультет). Учителював у школах Сумщини. 20 років працював старшим викладачем Глухівського педуніверситету. Видав книгу «Літературно-мистецьке краєзнавство у курсі зарубіжної літератури», спільно з Глухівською РДА та райрадою здійснив проект «Глухівщина у духовному вимірі»: літературно-краєзнавчий путівник. Автор у пошуку власне українських слів, які несуть сокровенний смисл, життєстверджувальну джерельну енергетику й веселкові барви рідного краю…

ГЛУХІВСЬКА ВІНШУВАЛЬНА

Де Глухів і Есмань-ріка,
кується тут доля дзвінка,
ти, друже, мені нагадай
про наш веселковий край.

Олег ШРАМКО (Суми)

БУДЕМО ОПТИМІСТАМИ!

Живемо від зарплати до зарплати.

Рахуєм копійки та п’ятаки.

У нас же Україна, а не Штати,

Де їздять за кермом і бідняки.

Ірина КОЛТАКОВА (Глухів)

За фахом – викладач фізичної культури. Входить до Національної спілки журналістів України. Автор збірки віршів «Світанкову мелодію чую…». Друкувалась у збірках «Глухів літературний», «Мелодії «Звенигори», у міжнародних альманахах «Славянские колокола», «Междуречье», «Созвездие», «Восхождение», «Злато слово», «Поетична топоніміка», «REZEKNE» (Латвія), інших. Переможиця міського конкурсу до 300-річчя проголошення Глухова гетьманською столицею (2008). Дипломант обласного конкурсу «Оспівую тебе, мій рідний краю» (2009). Володарка найбільшої в Україні колекції дзвіночків, яку 2014 р. занесено до Книги рекордів України. Постійний співавтор альманаху «Українська хвиля».

Зберу, неначе ягоди калини,

В намисто довге

миті із життя.

БУДУ ВІРИТИ І СПОДІВАТИСЬ

На калині вже грона палають,
Вкриті золотом липи й клени
І у вирій птахи відлітають,
Тільки дуб серед лісу зелений.

Віталій ТОПЧІЙ (Чернігів)

ДВЕ КАРТИНЫ

На табуретке напористо затрещал будильник. Резкий звук ударил по сонному сознанию и заставил непроизвольно вздрогнуть. Схватившись, Фёдор с досадой отключил нарушителя сладкой дрёмы и мимолётно отметил: семь утра. Солнечный зайчик равнодушно застыл на стене, неровно высветив небольшую картину, оправленную в нарядную коричневую с золотистым рифлёным обводом раму.

Олена ЧЕРНОВА (Суми)

Какого-какого народа депутат?

Народный депутат Верховной рады Украины – звучит гордо. Народ ходит на выборы, бросает бумажечки в урны на избирательном участке, на что-то надеется. На что? Что депутаты будут заботиться о народе, отстаивать в Раде народные интересы.  И однажды у народа появиться все, что он желает. 

Ольга НЕСТЕРЕНКО (Суми)

ЗАМІСТЬ ХОККУ В РІК ЯПОНІЇ В УКРАЇНІ


Якось я запитала себе, чи хотілося би мені, як людині, що любить подорожувати, відвідати Японію? Країна Сонця, що сходить... Далеко... Дорого — безперечно. Та небачена країна зовсім не схожа на Україну, бо острівна і звідусіль омивається безкраїми водами океанів і морів.

Бібліо Сумка :-)): Груднева зустріч гранян

Бібліо Сумка :-)): Груднева зустріч гранян: Літературно-мистецький клуб "ГРАНЬ"  Перші дні зими не порадували нас сніжинками. Дощова хмура осінь не здає с...

Олександр АПАЛЬКОВ (Канів)

ГРАД ЄПІФАНІЇ

Літні білі дороги. І тихий місяць. Я йду вершиною пагорба. Цвіркуни плачуть. І легкий вітер дихає мені в потилицю. На мені біла сорочка. Під нею моє тіло. В ньому серце. А в серці Єпіфанія… Ибо аз есьмь грешен. І тяжко зрадливий у шлюбі.

Олена ЧЕРНОВА (Суми)

Есть такое мнение

Сваты – запретить?!

При всем уважении к В. Зеленскому, автору сериала «Сваты», лично я не скорблю о том, что сериал хотят запретить к показу по украинскому ТВ. Если один из российских актеров нарушил закон Украины, думаю, имеем право, идет война, страна хоть как-то реагирует на захват своих территорий соседним государством.

Микола ТЮТЮННИК (Кам'янське)

Солодкий страх

Новела

− Цо-об-цабе-е! − протяжно гукають до волів дід Петро й дістають їх по черзі довгенькою лозинкою. − Цо-об-цабе-е!  
Воли, здається, не звертають на дідові слова ніякої уваги, так же повільно розхитують головами, гублячи дорогою довгу, як осіннє павутиння, слину, так же сумно дивляться поперед себе великими розумними очима.

Олена ЧЕРНОВА (Суми)

Сказки про Никиту

1

В сказочном городе Тра-тру жил маленький мальчик по имени Никита. У него были белые-белые волосы. Дедушка Олег смотрел на внука и говорил: «Какой беленький, как я в детстве!». Когда Никите исполнился год, его занятием стали танцы.