Микола РЕМНЬОВ (м. Суми)

Петлюрівка

З Бахмача товарняк, наповнений бійцями, рушив у бік станції  Крути. У ньому їхали червоногвардійці Виборзького району Петрограда. Біля відкритих дверей товарного вагона юрмилися, з гвинтівками в руках, молоді хлопці.
Віктор  Чупахін і Михайло  Гончаров були в їх числі. Вони приїхали до Петербурга, щоб заробити грошей і отримати професію. Влаштувалися учнями на Російсько-Балтійський авіаційний завод. Невдоволення  безпросвітним  життям викликало численні протести в столиці Російської імперії.  Молоді робітники теж втягнулися в них. У 1916 році їх заарештували і посадили в політичну в'язницю «Хрести».

Олександр РОЛДУХІН ( м. Дніпро)

МОЙ  ДРУГ

Посвящается Анатолию

Николаевичу Гончарову

                                                                         «Друзей не выбирают,

                                                                         Они назначаются судьбой»

                                                                                                              Автор

Насколько я помню себя в Карпатах, где родился и жил до шести лет, у меня не было друга. Была подруга Аня, дочь врача, приехавшего, как и мои родители, по распределению из центра Украины в сорок шестом году.

Все местные мальчишки, которых я помню, были мягко говоря, дерзкими и злыми. Примеров много. Однажды старшие подговорили меня купить для них сигарет под видом, что послал отец, военрук школы. Продавщица поверила. Я докуривал окурки. Невменяемого меня принесли домой. Лежал на кровати, свесив голову и блевал.

На конкурс ім.І. Багряного

 Олександр Боженко

ДИКЕ ПОЛЕ

КНИГА ДРУГА


       Лицарі   

Слобожанщини                   

До передмови

З початком 90-х років молода й незалежна Україна офіційно проголосила себе спадкоємцем національно-визвольних і державницьких традицій, закладених у боротьбі за свободу в середині XVII ст. В цих умовах відкрилися нові горизонти в пошуках волі українського народу на схід і на "Дике поле" де були вільні малозаселені простори, де віяло свободою. В незалежній Україні були більше вивчені межі визвольної війни. Вони в хронологічному порядку, академіком В.А. Смолієм і професором Степанковим, розширилися аж до 1657 року і далі, обгрунтувавши визвольну боротьбу, як національну революцію в Україні, що мала спільні риси з тодішніми буржуазними революціями в Європі. Було переосмислено московсько-український договір 1954 року і оцінили його, як великодержавний з боку російського самодержавства, переосмислили історичну роль політичних і військових діячів тієї епохи.

На конкурс ім. І. Багряного

Р.  МУР             (м. Суми)

Українці  в таборах Сибіру

Роман сумського письменника Миколи Ремньова (Ніка Ремені) «Не плач, кохана!» займає особливе місце в пострадянській українській літературі. Як правило, сучасні автори використовують кримінальну тематику для створення розважальних пригодницьких  творів. Микола Ремньов виступає, як послідовний продовжувач української класичної літератури, яка розповідала правду про в'язниці і  табори  в Радянському Союзі..