ЗАМІСТЬ ХОККУ В РІК ЯПОНІЇ В УКРАЇНІ
Якось я запитала себе, чи хотілося би мені, як людині, що любить подорожувати, відвідати Японію? Країна Сонця, що сходить... Далеко... Дорого — безперечно. Та небачена країна зовсім не схожа на Україну, бо острівна і звідусіль омивається безкраїми водами океанів і морів.
З того, що я знаю, Японія видається мені аж занадто церемоніальною, архаїчною. Маю на увазі оте їхнє кланяння всім і всьому. А японська історія, котрій тисячі років, пов'язана з гейшами? То ціла наука навчання та виховання, і ті жінки — не шльондри, а для просвітлення, бо вони дуже освічені. В усіх галузях.
А самураї? Оте “ зробити харакірі” - то просто жах! У жінок, до речі, теж є ота церемонія самогубства і називається сеппука. Здається, її можуть приміняти лише жінки “блакитної крові”.
Я сказала АРХАЇЧНОЮ?! Про що це я?! Токіо — одне з найбільших міст планети, там майже 20 мільйонів жителів. Японія на 3 місці за розвитком після США та Китаю. Ця країна — це сучасні технології в усьому: від побуту і до фантастичних машин-роботів. Мені здається, що потрапивши туди, я би злякалася тієї їхньої цивілізованості, роботизованості, ато і взагалі загубилася десь в нетрях Токіо, Кіото чи Осако.
Чим більше про це говорю з собою, тим яскравіше уявляю оті химерні японські хмарочоси, найвищу вежу в Азії, що височить посеред Токіо. А їхні швидкісні потяги?! Тільки уявити — 400- 500, ато і більше кілометрів за годину! Фантастика!
А ось щойно моя уява “видала” неперевершену Фудзіяму. Яка красива і разом з тим загадкова ця священа вершина. Вона ніби володарює над усією Японією. А цвітіння сакури весною? Споглядання за цим — це знову ж таки ціла церемонія, як і за жовтим листям кленів восени. А бамбукові гаї? А оті маленькі ведмедики — панди? Їхні кам'яні сади і карликові дерева... Ціла історія — замки і монастирі Японії...
А взагалі, японська культута, котра охоплює і соціологію, і літературу, і мистецтво, архітектуру — це цілий світ, вартий того, щоб про нього бодай щось знати.
Тепер я з упевненістю можу сказати, що хочу поїхати і побачити цю надзвичайну і унікальну, загадкову і разом з тим відкриту країну, ім'я котрій ЯПОНІЯ.
Якось я запитала себе, чи хотілося би мені, як людині, що любить подорожувати, відвідати Японію? Країна Сонця, що сходить... Далеко... Дорого — безперечно. Та небачена країна зовсім не схожа на Україну, бо острівна і звідусіль омивається безкраїми водами океанів і морів.
З того, що я знаю, Японія видається мені аж занадто церемоніальною, архаїчною. Маю на увазі оте їхнє кланяння всім і всьому. А японська історія, котрій тисячі років, пов'язана з гейшами? То ціла наука навчання та виховання, і ті жінки — не шльондри, а для просвітлення, бо вони дуже освічені. В усіх галузях.
А самураї? Оте “ зробити харакірі” - то просто жах! У жінок, до речі, теж є ота церемонія самогубства і називається сеппука. Здається, її можуть приміняти лише жінки “блакитної крові”.
Я сказала АРХАЇЧНОЮ?! Про що це я?! Токіо — одне з найбільших міст планети, там майже 20 мільйонів жителів. Японія на 3 місці за розвитком після США та Китаю. Ця країна — це сучасні технології в усьому: від побуту і до фантастичних машин-роботів. Мені здається, що потрапивши туди, я би злякалася тієї їхньої цивілізованості, роботизованості, ато і взагалі загубилася десь в нетрях Токіо, Кіото чи Осако.
Чим більше про це говорю з собою, тим яскравіше уявляю оті химерні японські хмарочоси, найвищу вежу в Азії, що височить посеред Токіо. А їхні швидкісні потяги?! Тільки уявити — 400- 500, ато і більше кілометрів за годину! Фантастика!
А ось щойно моя уява “видала” неперевершену Фудзіяму. Яка красива і разом з тим загадкова ця священа вершина. Вона ніби володарює над усією Японією. А цвітіння сакури весною? Споглядання за цим — це знову ж таки ціла церемонія, як і за жовтим листям кленів восени. А бамбукові гаї? А оті маленькі ведмедики — панди? Їхні кам'яні сади і карликові дерева... Ціла історія — замки і монастирі Японії...
А взагалі, японська культута, котра охоплює і соціологію, і літературу, і мистецтво, архітектуру — це цілий світ, вартий того, щоб про нього бодай щось знати.
Тепер я з упевненістю можу сказати, що хочу поїхати і побачити цю надзвичайну і унікальну, загадкову і разом з тим відкриту країну, ім'я котрій ЯПОНІЯ.
Немає коментарів:
Дописати коментар