ВПУСТИ У СНИ
Відкрий завісу таємниці,
впусти у сни.
Святкують верби-чарівниці
прихід весни.
У гай смарагдово-шовковий
ти поведи.
Ховає марно ліс сосновий
зими сліди.
Гасають хмари – дикі коні,
дощі женуть.
Дрімає ніч на підвіконні,
вітри гудуть.
Чумацький шлях тобі насниться,
сади рясні.
Відкрий завісу таємниці,
впусти у сни.
ШУКАЮ СЛІД
Твій слід шукаю в небесах,
Десь там, де зорі,
Зморившись в мандрах по світах,
Сплять в сну покорі.
Їм байдуже, що я сама,
Що в шибці злива.
Що обійма мене пітьма –
Така зрадлива.
Ми розминулись, як на гріх,
Сивіють скроні…
Зчинили хмари в небі біг –
Немовби коні.
КАФЕ НА СОБОРНІЙ
Львівське кафе на Соборній,
Столик на двох, чорна кава…
Місяць блискучий уповні…
Блимає зірка яскрава…
Бесіда точиться тиха,
Кава гірка зігріває.
Смутку немає, ні лиха,
Спокій теплом огортає.
Тіні за вікнами чорні –
Мару малює уява.
Львівське кафе на Соборній,
Столик на двох, чорна кава…
НА РАДІСТЬ, ЧИ БІДУ
пісня
Геть відпалали вишні
В понурому саду.
Сердито вітер свище,
На радість, чи біду?
Календаря сторінки
Гортає крадькома.
Летять роки так стрімко,
Що й спину їм нема.
Осінні листопади
Вже не милують зір.
Ночей незрячих вади
Імлою в’ються з гір.
Геть відпалали вишні
В багряному саду.
Набридлий дощ періщить,
На радість, чи біду?
ДЕСЬ ДАЛЕКО
Десь там далеко, а може близько
никають сни.
Там влітку – пекло, зимою слизько,
там хміль весни.
Туди з Морфеєм тихенько підем
блукати в снах,
геть до світанку сидіти будем
ми на дахах
казкових замків, а чи палаців
у сну плащах,
які порвуться і зникнуть вранці
ген у віках.
Висить над нами планет намисто,
зірки рясні.
Десь там самотньо, несамовито
никають сни.
Немає коментарів:
Дописати коментар