ЗГАДКА ПРО ТЮЛЬПАНИ
Я ці квіти люблю до
нестями!
І щоб конче червоні були
–
Як оті, що твоїми руками
Дні весняні в кімнату
несли.
Я до вуст їх завжди
притуляю,
Ніжний відблиск травневих
заграв:
День мине, і вони відпалають…
Я не вірю, що ти не
кохав.
***
Потроху серце відтає.
Душа потроху оживає
І вже одне, друге своє
Крило до вітру приміряє.
Уже теплішають вуста:
Недовго – й пісню
заспівають…
Але не та вже я, не та.
А от яка – іще не знаю.
***
Моє хороше рідне місто…
Як стрімко ноги мої
йдуть,
Як серцю радісно і тісно,
Як легко дихається тут!
Яке знайоме все довкола –
Мов не було десятків літ,
–
Ось рідний дім мій, рідна
школа…
Тут все – близький і
рідний світ.
От тільки лиця незнайомі,
Не ті, що пам'ять берегла
В чужих краях. І все ж я
вдома.
Я не вернутись не могла…
ПЕНСІОНЕРКА
Сидить блондинка в темнім залі.
Доволі вже немолода.
Був час – півміста її
знало.
Тепер одна. Зовсім одна.
Її з цим святом не
вітають.
Усі в полоні суєти.
Ті, хто вклонявсь, не
помічають…
Прости вас, Господи,
прости.
Прости усіх, кого любила,
Кому знання свої дала,
У кого вклала свої сили…
Вона жила цим.
І жива:
В її очах – сльоза і
радість
За вас, молодші й молоді.
Вона душі своїй не
зрадить:
Дай Бог добра вам в цім
житті…
* * *
С.Д.
Пане полковнику!
Я у полоні
Ваших красивих розумних
очей.
Я перед Вами –
Немов на долоні
Сніг, що сльозою ось-ось
потече.
Пане полковнику!
З Вами так хочеться
Втратити голову хоч би на
мить.
Хай уже потім
Сумління клопочеться,
Що нам робити? Що нам
робить?
Пане полковнику!
Чом ми не стрілися
З Вами раніше, у юні
роки:
Може б, мені,
А не іншій світили
Нині на Ваших погонах
зірки.
Пане полковнику!
Будьте обачний,
Остерігайтесь жінок, як
біди:
Ви – наче мрія жіноча,
Й, пробачте,
Важко відмовитись Вас
досягти.
Пане полковнику!
Я у полоні
Ваших красивих розумних
очей…
БЕРЕЗЕНЬ
Так, була у лютому відлига:
Визирнула в світ земля –
бліда.
Скресла на річках зимова
крига.
Тішилося птаство…Та…
Хто сказав: «Зими уже не
буде»,
Хто подумав: «Ось вона
весна» –
Гляньте: це ж бо сніг, на
всьому, всюди.
Ліг собі – і все, що зна.
Хто теплу повірив, що
назавжди,
Хто зібрався душу
відігріть –
Гляньте-но у вічі білій
правді:
Рано у весняні дзвони бить.
…Можна у дзвіночки.
Обережно –
Щоби чути кожен
голосок..,
І за кожним порухом
простежить..,
І помітить всяк новий
мазок…
СОБІ НА ДЕНЬ
НАРОДЖЕННЯ
Ну от уже й за сорок –
Це осінь чи зима?..
Не рве осінній вітер
Моїй калині віти.
Ще холод не пройма.
Не мчать думки у вирій.
Не зблідли раптом дні.
Ще кригою у серці
Не вкрилися озерця
Бажань і почуттів.
Ну от уже й за сорок.
То ж осінь чи зима?
…Земля в блакитній шалі
Святкує з сонцем в парі.
Аж подих перейма.
Яка, на Бога, осінь?!
Тим більш – зима!
Пробились перші квіти,
В обличчя теплий вітер…
І сумніву нема.
***
Розбрелись по луках діти
–
Кожен рве букетик квітів.
За годину – луки голі.
А букети – якісь кволі.
Далі й зовсім вже
зів’яли.
Діти їх повикидали.
Вже й не скажуть, нащо
рвали.
…Діти так красу любили,
Так любили,
Так любили, що…згубили.
А ми бачили й мовчали –
Ми також красу вбивали.
Знов краси ще менше
стало.
***
Знову за тобою замкнені
всі двері.
Знов немає сили навіть на
думки.
Знов тягнусь до ручки й
аркуша паперу –
Щоб розбити біль свій
На слова й рядки,
В ледь помітних знаках
відчай заховати,
Сльози потопити в білій
пустоті…
Щоб по тому знову вірити
й чекати,
Що відчиниш двері.
Ще хоч раз в житті…
ЗАПОВІТ ДЛЯ СИНА
Ой, сину мій, синочку,
Відірваний листочку –
От-от підхопить вітер
І ну життям носити:
Містами й через села,
Через сумне й веселе…
Сумного буде більше,
Та це ще не найгірше,
Сумне – то ще не горе,
Бо ж річка – ще не море…
Не рвись, дитино, в
хмари,
Не вір у їхні чари,
Високості блискучій –
Той блиск такий пекучий…
Не падай в трясовину –
Обніме до загину,
Миттєво і раптово,
Не зойкнеш, де вже слово…
Нестиме тебе хвиля,
Пильнуй, щоб не накрила,
Не роздавила, сину,
Безодня сіро-синя…
Ой, сину мій, синочку,
Відірваний листочку –
От-от іздійме вітер
Тебе над рідним віттям –
Лети, коли так треба.
Вір в долю і у себе.
Й не бійся самотини,
То ще не страх, дитино,
Коли живе десь мати.
І є кого чекати…
пон
ВідповістиВидалитиземлячка моя
ВідповістиВидалитибл*ть яка ху*ня
ВідповістиВидалити